День вишиванки
Цьогоріч свято припадає на 18 травня. Всесвітній день вишиванки відзначають щорічно у третій четвер травня не лише в Україні, але й у світі. Головний атрибут цього свята — вишивана сорочка вважається унікальним витвором українського народу, символом ідентифікації українців.
День вишиванки — свято, сповнене українським духом і колоритом. Воно не має жодного політичного підґрунтя і покликане популяризувати українську культуру і традиції. Відомо, що ця подія досі не є офіційною, але свято так припало до душі українцям, що вони радісно його зустрічатимуть вже котрий рік підряд.
Історія вишивки та традиції
Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого значення вона набула в останні кілька століть. Переважно вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30−40 сорочок, середнього достатку — 50−70 сорочок, а багата — 100 і більше.
За народним повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає сильним оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.
У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали три роки.